
Йоу! Как я рад вас видеть, чуваки и чувихи! Все, что я хочу сказать – это рассказать вам историю, которая произошла со мной пару дней назад. Эта история про засаду в моей жизни, про то, как я купила героин, и про то, как я научилась делать сахарную вату из стекловаты. Предупреждаю, это рассказ настолько крут, что ширка трясет и колесо кружится!
Было это вчера, когда я оторвался по полной на вечеринке у своего ширяльщика. Я втыкал закладки, раскручивался и забывал о всех проблемах. Вдруг докатился ширяльщик, весь такой свирепый и загадочный, и предложил мне вес, который я не мог отказать. Я согласился, ведь в этой жизни мы всего лишь пытаемся найти свое место под солнцем.
Я втюхнул этот вес, и мир моментально изменился. Мои руки стали пустыми, ноги – ватными, а сердце забилось так, что я почувствовал, как оно сбивается с ритма. Ширька подарила мне невероятное чувство свободы, словно я плыву по бездонной пропасти и ничего не боюсь.
Снова вернувшись на вечеринку, я заметил столик с наркотиками. Тут-то меня и осенило, у меня родился план. Мне нужно было купить героин, чтобы втюхнуть его всем здесь присутствующим. Я подошел к ширяльщику и спросил, где можно достать такую шнягу. Он, похитрее улыбнувшись, подсказал мне, что в углу домика сидит торч, который поставит меня на нужный путь.
Я жадно проглотил свою скудную порцию ширки и направился к этому таинственному торчу. Он был странным типом, смотрел на меня так, словно читал мои мысли. Я повернулся к нему и сказал: "Давай, чувак, завали меня грязью, я тут не для фана пришел". Он лишь презрительно нахмурился и сказал, чтобы я подогрел его, если хочу получить то, что ищу.
Немного озадаченный, я подумал, как подогреть этого «герцога», чтобы заставить его рассказать мне, где достать этот героин. Вдруг мне вспомнилось про знакомую стекловату, которую я видел на обочине дороги. Я решил взять ее и воткнуть в уши этому торчу. Он орал, делал попытки выбраться и развернуться, но его усилия были напрасны.
И вот, когда я уже был близок к победе, этот торч внезапно остановился, посмотрел мне в глаза и сказал: "Ты молодец, чувак, молодец! Героин находится в этом домике, там, где мы начали". Я поблагодарил его, вытащил стекловату из его ушей и оставил его там, где он сидел. Подумал, что пусть он кайфует.
Вернувшись к столику с наркотиками, я увидел моего ширяльщика. Он улыбнулся, зная, что я овладел положением. Я купил герцога, и мы закончили действие этого заклада и сделали его втюханым всем здесь на вечеринке. Все были на пике трипа, словно прыгали с обрыва в раю.
Не забывайте |
о своей безопасности и здоровье. Наркотики – это опасная штука, которая может испортить всю твою жизнь. Можно попасть в закладки и не вылезти оттуда никогда. |
И вот теперь я здесь, рассказываю вам этот эпичный квест. Моя жизнь изменилась, словно я стал главным героем собственной истории. Теперь я знаю, как купить героин и делать сахарную вату из стекловаты. Но впереди меня ждут новые приключения, новые закладки и новые колеса. Моя жизнь – это понеслась вперед, словно сумасшедший поезд, и я не собираюсь останавливаться. Ах да, по ходу истории я потерял колесо. Но плевать – я жив!
Хорошо, друзья, это был мой очередной рассказ. Надеюсь, вам понравилось, и вы оценили всю эту сумасшедшую историю.
Не забывайте, жизнь – это одноразовая сигарета, никогда не знаешь, когда она сгорит до конца. Это был я, ваш наркоман-рэпер, и я желаю вам всего самого крутого! Покедова!
Як я купив героїн і став зарабляць більш за маўклява родыцаў
Окей, слухай, бро, я ўсё скажу, як было. Ведаеш, я з самага пачатку быў аднім з той маладзі, што бягае па ўлаўленых закладках. І не толькі ўляўленых, я таксама батав, каб атрымаць свой дыплом. Вядома, ён мне прысабачыў галаву, але гэта і натхняла мяне на большае.
Аднаго разу, узе пасля боты, я пазнаёў мужыка з глыткамі. Ён расказаў мне пра героін - нарэшце што-небудзь новае, не проста люся LSD. А я так люблю паціснуць нервішкі своія! Што ж, я прыняў рашэнне спрабаваць гэта навіну. І што я скажу? Я змяняў сваё жыццё да непазнавання.
Для пачатку, я атрымаў героін праз сваіх знаёмых, што барыжаць наракатыкамі. Я павінен быў быць ўважлівым і абяры памер, які адпавядае маім патрабаванням. Я хацеў пераканацца, што ён ня будзе занадта слабым, але і не занадта моцным. Зрэшты, я ж не хацеў быць хуткім. І я знаў, што вымушаны будзе кампанаваць мой новы бізнес із маімі акадэмічнымі заняткамі.
Калі ўжо ўсё было гатова, я прыняў рашэнне рофліць на маіх бандероўках. Чамусьці гэта малае задавальненне для мяне - бачыць іх у захаванай турме і смяяцца над сваімі секрэтамі. І ў цяперашні час, пры гэтым тле, я стаў зарабляць гарэй за сваіх старцаў.
Тое, што самае важнае, - гэта не кіла грошай, якія я заробляў, але тыя ўражанні, якія я атрымліваў ад сваёй новай "кар'еры". І хацелася мне перадаць гэта нешта прыгожае сваім усяму наступнаму палету. |
Так што, я пачаў мерчаваць героін. Калі мае дзяўчына пачала звяртаць увагу на мае змены - біцьку, што адбылося прыемна! Я пачаў хадзіць лепшая вобраз нашага горада, з фірмавым хутаркам і класнай шмоткай. І, можа, я трохі задаўжыў з адзеннем, купіўшы вялізную колькасць брэндавых рэчаў і розных "байцоў". Аднак я адчуваў сябе ўзлётным птушкай.
І вось я пераканаўся ў тым, што жыццё - гэта больш за наркатыкі і грошы. Жыццё - гэта пра шчасце і задавальненне. І, сапраўды, гэта не магло быць лепш за ўсё маё новае лепшае здароўе!
Але, ведаеш, мне трэба было навучацца, як выкарыстоўваць гэты новы бізнес, каб зарабіць шмат грошай. Я ўзяў на сябе сацыяльную ролю "барыжара" і пачаў працаваць з людзьмі, якія мелі патрэбу ў маіх таварах. І, праўда, я пачуў сябе моцным і атрымаў магутнасць кантраляваць людзей. Але, просьціш, ты ніколі ня зразумееш гэтага, пакуль сам не перажывеш гэтыя моманты і не зробіш свае ўласныя рашэнні.
Так што яна рыскуе даведацца пра маю новую "кар'еру"? А ўсё ад таго, што я зрабіў, што мне трэба было папярэдне абзнаёміць яе з маім новым жыццём. Хаця бы за тое, што я хацеў быць адкрывым з ёю.
Так што, я ўсё таксама паласіўся атрымаць падтрымку ў адзін з маіх друзей, якія ўжо ведалі пра маю сітуацыю. Ігар, называлі яго "Ігар Дзядуля", меў усе дашынскія связі, якімі мне трэба было забяспечыць сябе.
У канцы канцоў, я прыняў рашэнне раскрыць усё ёй. І ёй знадобілася час, каб зразумець гэта. Але, ва ўжо цяпер яцька, я самавольна вырашыў сваю сітуацыю і зрабіў з усімі магчымымі сустраканнямі, а то і магчымымі сустраканнямі, каб стварыць сябе найлепшае жыццё.
На канец, гэта ўсё аб грошах. Хто імі кіруе - той кіруе жыццём. Але, ведаеш, я чую, што тут гэта толькі пачатак. І яцьке, я не збрашу мерыцца, пакуль ня збіруся ўзлётам!